Коло дипломованих фахівців-україністів збільшилося: захист дипломних робіт у БДУ імені Алеку Руссо

12 червня 2024 року в заквітчаному трояндами приміщенні Центру української мови та культури Бельцького державного університету імені Алеку Руссо відбувся успішний захист ліценційних робіт студентів українського відділення за спеціальностями «Українська мова і література та румунська мова і література», «Українська мова і література та англійська мова» (стаціонарна форма навчання), «Українська мова і література» (заочна форма навчання).

Екзаменаційну комісію утворили: голова Алла Іванівна Нікітченко, доктор педагогіки, Почесний голова Республіканської асоціації вчителів української мови «Промінь»; заступник голови Діана Анатоліївна Ігнатенко, доктор філології, лектор кафедри славістики БДУ імені Алеку Руссо; члени Людмила Василівна Чолану, старший викладач кафедри славістики БДУ імені Алеку Руссо; Ольга Провівна Курлянцева, учитель української мови і літератури вищої дидактичної категорії, директор Теоретичного ліцею імені В. Сухомлинського м. Єдинці; Світлана Олександрівна Подлєсная, педагог першої дидактичної категорії, учитель української мови і літератури Теоретичного ліцею імені К. Поповича с. Ніхорень Ришканського району. Обов’язки секретаря виконала Марина Сергіївна Гелетюк, випусниця 2020 року, а нині магістр, викладач кафедри славістики БДУ імені Алеку Руссо.

Як зазначила голова комісії А. І. Нікітченко, приємно вразило розмаїття предмету студентських досліджень та дидактична наповненість дипломних праць, спрямованих на впровадження Національного курикулуму з української мови і літератури, модернізованого у 2019 р. До захисту було представлено роботи :

• з порівняльної лінгвістики: «Англіцизми в сучасній українській мові: лінгвістичний та дидактичний аспекти», Юлія Боровик; «Проблема міжмовних омонімів у викладанні української мови в школах Республіки Молдова», Людмила Адокіц;
• з української діалектології: «Побутова лексика у календарно-обрядовій поезії українців Півночі Республіки Молдова: лінгвістичний та дидактичний аспекти», Дарія Басиста (Цвинтарна); «Роль діалектизмів у процесі вивчення української літературної мови у школах Республіки Молдова», Тетяна Курич;
• з літературознавства: «Літературний портрет в українській поезії: літературознавчий та дидактичний аспекти», Марія Скрипник (Флоряк); «Своєрідність теми дитинства у творчості В. Винниченка: літературознавчий та дидактичний аспекти», Артемія Мокан (Нікуленкова);
• з ключових питань сучасної методики: «Сучасний підхід до викладання українознавчих дисциплін у навчальних закладах півночі Республіки Молдова», Сергій Вітязь; «Можливості міжпредметних зв’язків у вивченні української мови і літератури в 5 класі», Олена Проданюк (Косован);
• з прикладних питань викладання української літератури в умовах діаспори: «Вивчення трилогії Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» у школах Республіки Молдова», Яна Косован; «Вивчення міфологічних образів у творчості Тараса Шевченка у школах Республіки Молдова», Оксана Молодоженя; «Вивчення творів «бессарабського циклу» М. Коцюбинського у школах Республіки Молдова», Ганна Завацька (Піцентій);
• з методики першого етапу навчання рідної мови в Молдові: «Дитячий фольклор як джерело вивчення української мови в початковій школі», Олена Білоус.

Як пояснили наукові керівники Д. А. Ігнатенко та Л. В. Чолану, доброю традицією українського відділення є спрямування студентів на навчально-дослідницьку творчість, на реалізацію індивідуальних захоплень та інтересів. Одні студенти прийшли до нас з досвідом конкурсу «Юний дослідник» (Марія Флоряк, Олена Косован), інші захопилися дослідницькою роботою на першому курсі, а з другого-третього вже визначилися з власною темою і систематично представляли результати певного етапу її дослідження на щорічних наукових студентських конференціях, на Круглих столах з Чернівецьким та іншими університетами України, публікувалися у збірках студентських наукових робіт.

Педагогічна практика у школах з викладанням української мови дала можливість студентам втілити свої ідеї у навчально-виховному процесі, зокрема, дібрати значний дидактичний матеріал, перевірити ефективність форм його застосування, провести навчальні педагогічні експерименти.

Захист робіт викликав щире зацікавлення і став професійним полілогом членів комісії та дипломантів. Членів комісії як педагогів з великим досвідом цікавило і як можна застосувати «внутрикласну економіку» в певному класі, і в яких темах ефективніше використати літературні портрети та авторський буклет «Розстріляне відродження», і коли було записано нагорянську «Маланку», і як зберегти народну мову та культуру українців Молдови, і які приклади міжмовної омонімії варто розглянути в учнівському полімовному середовищі, і які ілюстрації до творів Т. Шевченка справили на дітей найбільше враження, і багато інших.

Відповіді дипломантів засвідчили глибоке опанування предмету дослідження, володіння сучасними методами і прийомами викладання рідної мови та української літератури у школі, продемонстрували красиве нормоване мовлення – як українське, так і румунське, англійське. Члени комісії здивувалися, дізнавшись, що деякі з студентів на момент вступу на українське відділення не володіли українською мовою або недостатньо володіли державною або англійською. Вони успішно опанували літературну українську мову протягом першого семестру і значно вдосконалили знання румунської й англійської мов.

У процесі навчання сфомувалася зацікавленість педагогічною професією, яка отримала підживлення при проходженні педагогічної практики. Марія Скрипник, Оксана Молодоженя, Юлія Боровик вже почали свою педагогічну діяльність у школах півночі республіки.

Всі представлені до захисту ліценційні роботи отримали не тільки високі оцінки комісії, а й щирі вітання та побажання їхнім авторам.

Ми щиро вітаємо наших зіркових випускників! Бажаємо поповнити коло україністів нашої країни, внести нову енергію у школи, стати справжніми послами Бельцького державного університету імені Алеку Руссо на ниві збереження рідного українського слова, української мови, літератури, культури у Республіці Молдова.