17 вересня 2019 виповнюється 155 років від дня народження Михайла Коцюбинського, одного з найвидатніших письменників ХХ століття, що відобразив у своїх творах красу України і Молдови.
Народився письменник 1864 р. у Вінниці, в сім’ї, де було п’ятеро дітей. Його батько українець, а мати з молдовського роду Абазів. Через нестатки Коцюбинські мусили часто переїздити. Михайлик років з 15 заробляв уроками. А коли мати осліпла, став утримувати всю сім’ю. Він не зміг навчатись в університеті, але вражав сучасників енциклопедичними знаннями, почерпнутими з книг
Кілька років працював у комісії, що обстежувала виноградники Бессарабії та Криму. Батьківщина матері надихнула письменника на твори про життя молдован і подністровських українців («бессарабський цикл» оповідань). Яскрава природа південних країв так його захопила, що на все життя Коцюбинський став Сонцепоклонником. Так називали його друзі.
В його творчості відбито атмосферу історичних потрясінь початку ХХ ст.: сподівання селян на землю, селянські бунти, розправи жандармів, розчарування в царському маніфесті (повість «Fata morgana», ряд оповідань). Він привернув увагу до унікальної народної культури, гуцульських вірувань і традицій, що дійшли з дохристиянських часів (повість «Тіні забутих предків»).
Новели Коцюбинського стали значним внеском у розвиток європейського літературного імпресіонізму.
З 1901 р. письменник мешкав у Чернігові. Родина Коцюбинських стала центром культурного життя міста. Сюди приїздив знаменитий композитор Микола Лисенко. У кабінеті митця пролунали перші поезії Павла Тичини.
Коцюбинський помер у 1913 р. Його поховано на священному місці, Болдиній горі, поряд з печерним храмом Св. Антонія, неподалік від древніх курганів чернігівських князів.
Його дім став літературно-меморіальним музеєм.