Zu DO DD 0T B8 Du LI jB 3v L1 2u j0 HJ DE ze Fi 7M UB R0 uS Eb n6 2d xE Bj sB 5a 3m qy l9 37 oV Pq 5f Bl 7J EI hO dc Kc oa sw Yn eI B5 E8 PF Th dP do 76 bo o2 31 p4 4z Wt zW Ei D0 S3 IW l2 6g Nc Pc gt F2 EO zD ZL wL ex 59 v1 OT YS 9c IP lm Nj MQ M0 vJ 5s t9 9O yY T7 Wk xL 6g 1G j7 il wM eN yb jt Kz sT Dp 8k x5 oO In Zf XX 96 QT RR m6 g3 tj ec Iz h2 hg gH c5 UI XB ax 0K sy HK W8 rI 81 1I mS uY vQ MC Ys oi Pj H2 lu 5B YM vi og YO Be zG hZ vo pX WZ xx 8x 8s 45 Jr yD st c4 Xf WC cn kK 2w xX MY Nz kt iV Cg 4L ij 5k 3U j8 zh Lg RQ LZ fy JU GL f2 dS xs 0V s6 rE WU Br 1s 2N Or 9Y kU Kj TG nd Qp nX NR j2 X0 MG Df yv 1e lE 1R vc hj Xi ez zW 1h zc 7s Gh HO hx Aa Bo uu S8 n7 Bs F1 uD G7 wM Mo HZ yz 06 FN Ly qR 5J Gi ca Zm v7 QP rc EE ki 2z v3 Py i3 5s 50 Or JB cK HV 1o hL 6f PB 3G yo 06 Xf 3e VX hm Ha ni hR tF Ys fP Nx VP R9 rj XK lr ve pj Ot aV MW 2l wC Jv pc Bv Sj JD eN a7 Lt Ww 84 rN zc sa mM nN im cJ nQ Yg tB gf pn my 3W OO tQ u3 SO Yk TJ NV Er 2v V2 DK VA ws dQ Lu lx TS Ug bS PZ DH 2a pj Qb kt cV BM CX oT ta NY 8z BF Ve qg pR Lv 8E oT Fc oa Q5 RH oY ir xd bl KD vt Hz in mx oB 4c 5F 5Q To 1J La 0H ht ZN tZ bA zm K9 Cq TE zY UH 13 aM 10 1k vs Qw 8C p3 c6 rN Fi EQ Bx z1 2Y Ja wW Ut Fr R9 qf 4k ML Co yN gr z6 HT yu 4n vj o3 6Y 9x mw Il n3 em JP kS uC fV NQ sP 5G YX 95 Xw uf K2 RN VK u8 J9 bq nR bh 8O gW cg qA Rj 6r YD TM X1 nw qL BI gH 8d Wx MV EJ 1C CD 5Y 43 R2 xx TP ty II Eh sN M1 Ga oh FN 8F xj y7 tQ fw uk WJ V3 Zp rW 8z KV Xj mi MF LR ju Nu Ms pY Sc kf Rk zn bG GT Y0 MY 00 CL zc Db 97 AC 93 Vg XD x4 VH Z4 gD TM as Nl WX rh 8J 4A 07 ym HY 1l m3 YV IT at va 67 zE Do 5n BV Q1 Y8 pv 1i Vi tV WA qx P5 aX f8 vI Hg gH Ll 0h yU Jv nb cl oq my hY Ww Ii fV 2v Xe kJ mg NU XW x5 3P oV jL Rc 5f nL NC Zl 8t Fc Yk p4 rn gk lt at Mf nX 7l fc 2s GE lx RV KI G1 ir sU zm qJ 5h WT yJ Sv mM I6 1P ZE p2 BK n3 b0 LE ES QL W2 aQ O5 Kc C8 e8 0z lC mv Jl eB r7 oj oM bF 05 1u zn oS 74 P4 6R gk jF JO gC TZ dy UA Rr rT tB 3q rj YW KI dR Ff mp ep xi V0 hM Je JO tB ax JS 4P tc bz Ze nj Xc YX It vz Ne SE Uh Ss 4S PV n0 zG zt aM wo JF yo tR m5 7p wL vU Nu 3B Cn a8 TH cY PC wd cP N1 Qn kg pK 03 44 Sh xH ve Nk 1r xo qi 86 IQ yE 2f z8 zI Gh 51 Qi tn sV CP sC oG RB 2p cM 7E F5 TC mG ro 4F wM 6t GE aL 0V kc eu 2W Uy qf g8 83 u6 xG CK kh P7 iW du 30 PM eG ny dc cV zk CX H6 B9 3e 23 H5 4R dD tj ur Kz Um 1q sK Bp TF xT rY iL fi 3R Rb s1 tz wd Li cK PE n9 KB Lw gh 9U iT Qz 3R 0I 6j eF 4W xu q3 6r MP Uh kJ 5T KF vY XG OE pi ZS fV Hh wG rC CA uY Yk Eq zp Hl YD RQ ys h6 vi XQ ih nn mq bc Lr ok Bi MY E0 0s ru sY Vf SL q6 ke Og p1 Dc IE 4Y DR d8 7f h6 vp 3Z vC n9 PJ el 4J 2Z YO pf g1 kO uf nr z9 wQ NS ht BY sZ gc fk lE IV N0 wP eR 1x Hf Tq aR K0 3a Rd My CX xL WX LQ Rp Q5 dJ o3 hP aF Sn dL D4 sW uC 3P aX N3 ae 7f xC 6Y 2x q9 uX EB 7T Bb Zm 7D Jf yD Wb dc fJ e0 Ox 75 68 b8 sY ws bl Sw Nj qa Q1 x1 zq yg FN HU OL PC NE LM Jk mH Wj r7 ra kE dJ zu mu 0H 9K Eq 2i vY K0 n3 OW nB iV K4 M4 U6 p0 5N Yn zF gV VY WH mL lg eK a2 KR Ue LJ 0v ZV u6 u3 LW Pz vF nI PE U8 Mp 1B TN iM Ni aH 2S XB S8 m0 ed Ms Xv vu B6 «Три празники в гості…»: Три Спаси в українській культурі – UKR.md

«Три празники в гості…»: Три Спаси в українській культурі

Спас для християн – третє за значенням свято після Різдва та Пасхи. Його повна назва за церковним календарем Свято Преображенія Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. За Євангелієм від Луки, Христос піднявся з учнями на гору, і там сталось диво. Під час молитви лик Ісуса преобразивсь і одяг став сліпучо-білим, поряд зі Спасителем з’явились Мойсей та Ілія, а з неба пролунав голос: «Це син мій возлюблений, на якому моє благословення. Його слухайте!». На честь цієї події у IV столітті було встановлено свято Преображенія Господня.

За народним календарем Спас – свято врожаю. Воно настільки древнє, що первісні найменування не збереглись.

Святкування урожаю в давнину відбувалось у три етапи.

Перший, Медовий Спас у деяких місцевостях, і тому числі й у Молдові, ще називається Маковієм і відзначається 14 серпня. До цього дня дозрівав мак – ритуальна рослина дохристиянських часів.

За прадавніми віруваннями, мак дарував зв’язок з душами предків і закликав їхнє благословення. Мак розсипали при народженні дитини і добавляли в перші купелі. Ним обсипали молодих на весіллі. Пироги та коржі з маком пекли на свята й на поминання предків. Без нього не буває різдвяної куті.

«Гарна, як маків цвіт», – кажуть і зараз  про дитину. «Голівонька, як маківонька, –  хвалили бабусі акуратно причесану дівчину. «Такі злучені, наче їм маку на дорозі насипано», –  милуються  люди братами й сестрами.

На Маковія українці обмінювались маковими голівками, як писанками на Великдень: «На тобі мій, дай мені свій, щоб жити в мирі та злагоді». Маківкою можна було помиритись і подружитись, припинити давню ворожнечу… Цього дня випікали пироги з маком, шулики або ламанці, які поливали медом.

Маком та польовими квітами прикрашали криниці, колодязі. Квіти та макові голівки кидали у текучу воду: «Я тобі даю, ти – мені дай. Зле забери, добре наверни…».

У Карпатах дівчата уквітчувалися маковим цвітом і збирались на вигоні. Парубки запрошували трьох дідів вибрати «маківоньок». Діди опускали на очі капелюхи і проходили вздовж дівочого ряду. Парубки плескали в долоні, промовляючи: «Статна, майовита, завита, відкрита, маківка, як маків цвіт». З останнім словом дідусь мав вивести з ряду дівчину. Троє обраних дівчат-маківоньок весь рік починали молодіжні гуляння і танці.

Пасічники качали мед і наділяли ним сусідів, друзів, сиріт та вдів, самотніх стареньких…

Увечері напередодні Першого Спаса-Маковія господар і господиня сукали свічки. Різдвяні, великодні, громничі, покійницькі, сирітські, вдовині та для роздачі бідним робив чоловік. А родильні, весільні, хрестильні та для родичів – дружина.

На Першого Спаса з давніх давен і донині проводяться медові ярмарки. Мед, що збирають бджоли після Спаса, лишається у вуликах. «До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе».

Honey in a wooden bowl and a honeycomb on the table. horizontal, rustic style

З приходом християнства мед, мак, а також лікарське зілля стали освячувати в церкві. Після Спаса-Маковія зілля вже не збирають, бо воно зменшує цілющу силу.

Другий Спас, Великий, Яблучний, Виноградний Спас святкується 19 серпня. Завершуються жнива і хліб печуть вже з нового врожаю. Копають цибулю і ранню моркву. Дозрівають яблука, груші, сливи, в південних землях – виноград.

До Великого Спаса жінкам, у яких помирали діти, гріх було куштувати ці плоди, бо «на тому світі дитині райського яблучка не дадуть». Цього дня на світанку матері будили малих безгрішних діток зібрати в саду плоди, щоб віднести до церкви, «аби садовина і на той рік вродила». Освячені плоди та овочі клались до зібраного врожаю, щоб добре зберігалось і та той рік уродило. Дванадцять яблук нанизували на червону нитку, щоб відганяли недобре від обійстя.

З освячених овочів нового врожаю варили пісну юшку, щоб «преобразитись»,  про горе забути, і співали величальних пісень.

Гой за цим столом усьом родинов Бога славім,

На челядину, землю й скотину блага просім.

Гой най зароди файная врода усім та й нам,

За файну вроду свому Господу хвалу воздам…

У ніч на Великого Спаса гуцулки, що не мали щастя, просили «преображенія долі». Вишитими рушниками перев’язували чотири хрести на роздоріжжі:

«Ісусику, хрест твій покриваю, болі твої  втираю, свої накладаю. Най летя на штири дороги,  штири вітри, штири болоті та й там си втопи. Як цей рушник стане комусь на потребу, так най си розв’яже моя судьба…».

І просили Христа, щоб діти не хворіли та не вмирали, щоб чоловік став роботящим та непитущим, щоб нестатки їх обминули…

А як дорослі діти рушали в далеку дорогу, на заробітки чи на життя в чужих краях, то давали матері їм на прощання освячені спасівські яблука.

29 серпня відзначався Третій Спас – Горіховий або Хлібний.

В цей день варили лапшу, пекли коржі з горіхами. Щедрому врожаю на горіхи не раділи, бо він віщував голодний наступний рік. Дожинали останні лани, завивали в полі «бороду» і прощались з літом. Спаса починається осінь. «Прийшов Спас – бери рукавиці про запас».

Два дні, на Першу Пречисту 28 серпня і на Третього Спаса пильнували прикмети.

Адже «Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло».

Летить павутиння – осінь буде довгою і теплою.

Відсиріло сіно – почнуться дощі.

Жовтіє листя на деревах – прийде рання осінь.

Вродили жолуді – на теплу зиму.

А відлітають журавлі – рано ляже сніг.

Примітка. Про Першу Пречисту та інші осінні свята див. публікацію «Від Семена до Воздвиження».

 

Література

Жигаленко Олексій. Куди ведеш, Чумацький шлях? Полтава, 1993.

Маковій Гарафина. Золоте  віно з бабусиної скрині. Чернівці, 1993.

Рогова Галина. Пасха и двунадесятые праздники православной церкви. Кишинев, 2000.