Міст дружби та співпраці між Бельцьким та Чернівецьким університетами: Міжнародний міждисциплінарний Круглий стіл

У сучасній вищій освіті ефективна діяльність університету неможлива без міжнародних зв’язків, без постійного інтернаціонального обміну досвідом і здобутками.

Коли 1992 року в Бельцькому державному університеті імені Алеку Руссо було започатковано навчання українською мовою, представники Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича запропонували дружню допомогу.

Випускники 1990-х років слухали лекції чернівецького викладача Мар’яна Скаба, навчалися за книгами, подарованими чернівчанами. Було організовано численні наукові заходи, зокрема Міжнародну конференцію до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка (2014), Міжнародний колоквіум з нагоди 120-ліття Максима Рильського (2015) та інші.

Бельцькі викладачі беруть участь у наукових заходах чернівецьких колег, чернівчани є членами журі Українознавчого конкурсу учнівської молоді Республіки Молдова «Юний дослідник».

У 2021-2022 н. р. бельцькі студенти провели незабутній місяць у стінах уславленого Чернівецького університету.

У 2023-2024 н. р. було прочитано курс онлайн-лекцій Олександра Руснака, кандидата історичних наук, лектора кафедри історії України ЧНУ імені Ю. Федьковича.

6 березня 2024 року відбулась подія, що започаткувала нову форму співпраці – Міжнародний міждисциплінарний Круглий стіл студентів Бельцького та Чернівецького університетів «Міжкультурна комунікація в освітньому середовищі», присвячений 210-й річниці Великого Кобзаря. Його організаторами та модераторами стали: з чернівецької сторони кандидат історичних наук О. В. Руснак, з бельцької – доктор української філології Д. А. Ігнатенко.

Учасників Круглого стола привітали декан факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ імені Ю. Федьковича професор, доктор історичних наук Олександр Добржанський та декан факультету словесності БДУ ім. Алеку Руссо, доктор філології, конференціар Лілія Трінка. Вони наголосили важливість продовження тісних зв’язків і підписали угоду про співпрацю.

З вітальними словами виступили: доцент кафедри історії України ЧНУ імені Ю. Федьковича к. і. н. Ганна Скорейко; голова Спілки українців Молдови «Заповіт – Moștenire» Василь Панчук; доцент кафедри історії України ЧНУ імені Ю. Федьковича к. і. н. Світлана Герегова; доктор філології, конференціар БДУ імені Алеку Руссо Віктор Скиба; доцент кафедри міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю. Федьковича к. п. н. Іванна Макух-Федоркова; методист Центру української мови і культури БДУ ім. Алеку Руссо Людмила Чолану.

В роботі Круглого стола взяли участь студенти І-ІV курсів українського відділення факультету словесності Бельцького державного університету імені Алеку Руссо, ІV курсу факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького Національного університету ім. Ю. Федьковича.

Було заслухано 11 доповідей.

Чернівецькі студенти представили наукові розвідки в широкій галузі міжкультурної комунікації.

Ростислав Павлюк поділився своїм баченням ролі міжкультурної комунікації в період глобалізаційних перетворень, а Марія Скулеба розповіла про міжкультурну комунікацію в освітньому середовищі в умовах вимушеної міграції.

Каріна Воротняк висвітлила освітній процес на Буковині в умовах багатонаціонального середовища Австро-Угорської імперії.

Єлизавета Кушнір зробила екскурс у минуле, в українсько-молдовські відносини в період Хмельниччини.

Оксана Богуцька розповіла про міжетнічну взаємодію у середовищі жінок-політв’язнів у радянських таборах.

Віталіна Чимчинська оглянула «бессарабський» період діяльності І. С. Нечуя-Левицького та його вплив на творчість письменника.

Студенти українського відділення Бельцького університету висвітлили малодосліджені сторінки молдовсько-українських культурних взаємовпливів.

Дарія Басиста і Марія Флоряк розглянули визначний внесок академіка К. Ф. Поповича у дослідження культури трьох країн – Молдови, України, Румунії, розказали про музей К. Поповича у рідному Ніхоренському ліцеї.

Сергій Вітязь розповів про вшанування Ольги Кобилянської у м. Чернівці, у румунському містечку Гура-Гуморулуй, де вона народилась, і в гімназії с. Унгурь Окницького району, яка носить ім’я О. Кобилянської.

Ганна Піцентій висвітлила зв’язок української і молдовської культури у житті та творчості Михайла Коцюбинського, розповіла про молдовських предків письменника, про його перебування в Бессарабії та твори «бессарабського циклу».

Оксана Молодоженя й Юлія Боровик представили дослідження ролі Т. Г. Шевченка у розвитку української культури в сучасній Молдові. Вони виявили «слід» кобзаря у фольклорі українців Молдови, вказали на широке вивчення його творчості у школах з викладанням української мови, продемонстрували ілюстрації живописних полотен та скульптур сучасної молдовської шевченкіани.

Денис Волошенко та Анна Весела виявили етнолінгвістичні компоненти розкриття постаті й творчості Т. Г. Шевченка в інтернет-просторі, порівнявши версії Вікіпедії українською, російською, румунською та англійською мовами.

Під час роботи Круглого столу студенти, підтримані досвідченими викладачами, ділилися власними дослідженнями і спостереженнями, брали участь у дискусіях, планували перспективи майбутніх досліджень. Матеріали Круглого стола будуть опубліковані окремою збіркою.

Щиро дякуємо організаторам та учасникам за плідну роботу та співпрацю!