«Юний дослідник: збірник дослідницьких робіт молоді Республіки Молдова», видання ІІІ

Листопад 2023 року відзначено культурною подією в житті українців Республіки Молдова. У типографії мун. Бельці вийшло і вже розійшлося по північному регіону республіки третє видання Збірника дослідницьких робіт молоді Республіки Молдова «Юний дослідник». Презентація збірки відбулася 10 листопада 2023 року у Науковій бібліотеці Бельцького державного університету імені Алеку Руссо.

Укладачами, літературними редакторами та коректорами видання стали керівник Центру української мови та культури Бельцького державного університету імені Алеку Руссо Діана Ігнатенко та методист Центру Людмила Чолану. Книгу було видано завдяки фінансовій підтримці Віталія Івановича Мруга, голови Координаційної ради Української громади Республіки Молдова.

Збірник відкриває лист Уповноваженого України із захисту державної мови Тараса Кременя, надісланий із Києва на відкриття конкурсу «Юний дослідник – 2021».

Організаторам та учасникам

Українознавчого конкурсу для учнів

навчальних закладів Республіки Молдова

«Юний дослідник»

Шановні колеги!

Щиро вітаю Вас із проведенням VI Українознавчого конкурсу для учнів навчальних закладів Республіки Молдова «Юний дослідник», що присвячений Дню української мови та писемності!

Подібні заходи мають велике значення як для України, яка твердо стала на шлях впровадження своєї рідної мови як державної, так і для української діаспори Молдови. Щиро вдячний, що на теренах держави Республіка Молдова українська мова не лише зберігається, а вільно та успішно розвивається.

Українці за кордоном, особливо юне покоління – головна мотиваційна сила та рушій доленосних історичних процесів у нашій державі й опора для співвітчизників в Україні. Зі свого боку, держава Україна готова захищати українську мову не лише в себе, а й за кордоном заради утвердження і зміцнення світового українства.

Українці всього світу дуже добре знають, що вишиванка, якій присвячений цьогорічний конкурс, – це оберіг, невіддільний атрибут української нації, мови, ідентичності.

Бажаю успіхів юним конкурсантам! Зичу миру, злагоди та процвітання теплій, гостинній та щедрій Молдові!

З повагою, Тарас Кремінь

Т.Кремінь

 

Огляд становлення і розвитку конкурсу «Юний дослідник» представив Організаційний комітет у статті «Спільні кроки важливої справи».

СПІЛЬНІ КРОКИ ВАЖЛИВОЇ СПРАВИ

Шановні колеги! Дорогі друзі! Любі учасники – юні дослідники!

Ось уже 8 років, як Українознавчий конкурс для учнів навчальних закладів Республіки Молдова «Юний дослідник», присвячений Дню української мови та писемності, об’єднує нас у велику родину українців Молдови, небайдужих до рідної мови, історії та культури.

З метою зберегти рідне слово, наші звичаї та традиції ми щороку зустрічаємося і ділимося власними спостереженнями, розвідками, дослідженнями. У наших руках третє видання збірника дослідницьких робіт молоді Республіки Молдова, до якого увійшли матеріали, представлені на конкурсах 2021 і 2022 року.

У 2021 році для навчально-дослідницьких робіт було обрано тему «Вишиванка – наш генетичний код». І це невипадково. Адже у 2021 році відзначалося 15-ліття створення Всесвітнього дня вишиванки, заснованого активними студентами у м. Чернівці. День Вишиванки, який відзначається кожного третього четверга травня, став справжнім святом усіх українців в Україні та за її межами, зокрема і в Республіці Молдова.

Оголошуючи тему конкурсу «Юний дослідник – 2021», організатори передбачали, що учасники обов’язково знайдуть цікаві матеріали про долю сорочок-вишиванок, виготовлених українцями Молдови або привезених на наші землі з рідної України.

Проте учасники зробили значно більше! Було продемонстровано настільки високий рівень пошуків та розвідок! Знайдено унікальні домоткані сорочки-вишиванки, які зберігають щемні родові історії та тепло рук майстрині! Досліджено широку географію родин, членів якої єднає така тоненька і така міцна ниточка вишиваного ДНК!

Записано спогади про долі людей під час трагічних подій ХХ століття і знайдено часом єдиний оберіг – вишиванку, яка виявлялася найбільш цінною…

Проілюстровано роль вишиванки у наші дні, її сакральність під час народження, хрестин дитини, під час весілля тощо. Проведено опитування школярів про роль вишиванки у сучасному житті. Взято десятки інтерв’ю з людьми старшого, середнього та молодшого покоління. Записано чимало пісень у виконанні майстринь вишивки. Знайдено історичні та родинні світлини, в тому числі віком понад століття. Відвідано музеї історії та етнографії…

І головне – кожна з учасниць виглядала неймовірно у барвистій вишиванці та кольоровому віночку! Здається, вишиванка надавала впевненості і гідності кожній доповідачці.

А про те, що вишиванка у Молдові викликала справжній інтерес учасників, свідчить значна кількість поданих конкурсних робіт. Значно підвищився рівень робіт учнів гімназичної ланки – виступали на рівні з ліцеїстами! Цей факт спонукав організаторів запланувати наступного року дві секції роботи учасників – представників гімназії та представників ліцею.

У 2022 році було вирішено продовжити ткацьку тематику досліджень та обрано тему «Я візьму той рушник…». Рядки відомої української пісні надихнули учасників поринути у довгі бесіди з людьми різного віку, в родинах яких зберігаються різнобарвні українські рушники. Школярі відшукували унікальні рушники своєї місцевості, дізнавалися історії їх походження та долі, розкривали символіку їх орнаменту та кольорів, порівнювали з молдовськими шерветами тощо.

У результаті протягом роботи 2 секцій «Гімназія» та «Ліцей» (як і було оголошено за результатами збільшення поданих до конкурсу заявок) були представлені чудові експонати українських рушників півночі Молдови, давніх і сучасних, виготовлених власноруч вправними майстринями.

Разом з історіями вишитих рушників було зібрано дивовижні історії людської долі українців, для яких рушник став і спогадами про власне дитинство, і маминими чи бабусиними заповітами, благословеннями та спадщиною, і дізнанням про історії кохання членів власного роду, і свідченнями справжньої дружби, пронесеної крізь усе життя…

Всі учасники конкурсу визначали сакральність рушника та його обов’язковість під час проведення різноманітних родинних обрядів: від народження дитини до проведення людини в останню путь.

Неймовірно важливими стали дослідження про сучасне сприйняття обрядового рушника, про рекорди, намагання зберегти цей оберіг та передати наступним поколінням…

Важливо відзначити, що кожний причетний до цього Конкурсу висловився про дуже високий рівень робіт кожного з учасників та чудову українську мову, яка лунала у ці дні. Безсумнівно, у цьому вбачаємо щиру зацікавленість учасників та віддану роботу їхніх наукових керівників – учителів української мови та літератури, історії, культури та традицій українського народу в Республіці Молдови, які входять до Республіканської Асоціації вчителів української мови «Промінь».

Наша родина збільшується! Конкурси 2021 і 2022 років об’єднали значно більшу кількість учасників як гімназичного, так і ліцейського циклів навчання. Безумовно, це надихає і спонукає до розвитку наших дружніх і плідних зустрічей.

До організації та проведення конкурсів долучилися наші справжні друзі та спільнодумці з Республіки Молдова та України. Почесними членами журі Конкурсу стали Віталій Іванович Мруг, голова Координаційної ради українських громад Молдови, Віктор Вікторович Грига, керівник секції культури та етнографії ГО Центр регіональної співпраці «Діалог», Чернівці, Україна.

Життя Українознавчого конкурсу для учнів навчальних закладів Республіки Молдова «Юний дослідник», що присвячений Дню української мови та писемності, свідчить про справжню зацікавленість і небайдужість його авторів та учасників, про усвідомлене ставлення і прагнення продовжувати досліджувати рідну мову та культуру, а також створювати сторінки живої історії українців Республіки Молдова.

Робімо кроки цієї важливої справи разом! Разом ми все зможемо!

З повагою і подякою, Організаційний комітет:

Сергієнко Володимир Михайлович, Консул України в м. Бельці

Ігнатенко Діана Анатоліївна, доктор філології, лектор кафедри славістики, керівник Центру української мови та культури БДУ імені Алеку Руссо, заступник голови Спілки українців Молдови «Заповіт – Moştenire», заступник голови Республіканської Асоціації вчителів української мови «Промінь»

Панчук Василь Тарасович, голова Спілки українців Молдови «Заповіт – Moştenire»

Крижанівський Михайло Іванович, Почесний голова Спілки українців Молдови «Заповіт – Moştenire»

Лядрик Степан Дмитрович, заступник голови Спілки українців Молдови «Заповіт – Moştenire»

Синенко Василь Михайлович, заступник голови Спілки українців Молдови «Заповіт – Moştenire»

Чолану Людмила Василівна, викладач кафедри славістики, методист Центру української мови та культури БДУ імені Алеку Руссо методист Культурно-просвітницького центру Спілки українців Молдови «Заповіт – Moştenire»

Венгринюк Михайло Захарович, заступник голови ЧОГО «Інститут Бессарабії», Чернівці, Україна

Руснак Олександр Валерійович, кандидат історичних наук, асистент кафедри історії України ЧНУ імені Ю. Федьковича, голова ГО Центр регіональної співпраці «Діалог», Чернівці, Україна

Науково-теоретичним наповненням третьої збірки стали статті Д. А. Ігнатенко «Ткацтво як невід’ємна складова життя українців півночі Молдови» та Л. В. Чолану «Вікові ознаки української жіночої сорочки».

Збірка відбила продовження польових досліджень культури українців Республіки Молдова. Її перше видання було присвячено історії роду, села, рідної місцевості, святковим традиціям місцевих українців. У другій збірці статей учнівською молоддю відображено тему рідної школи та справжній культ криниці в Молдові. Ці книги вже зацікавили українську спільноту, стали джерелом інформативного наповнення шкільної дисципліни «Історія, культура і традиції українського народу», дають багатий матеріал для проведення культурно-просвітницьких заходів.

Третя збірка «Юного дослідника» характеризується значним розширенням аспектів обробки та подачі інформації, зібраної переважно шляхом безпосередніх спостережень, опитування, запису спогадів тощо. У  статтях майже п’ятдесяти авторів представлено маловідомі або зовсім невідомі, ніде не публіковані факти про українську вишивку у Молдові.

Увагу ряду дослідників було зосереджено на пам’яті роду, збереженій у вишивці. Ганна Белювська (с. Малиновське, Ришканський район), Анастасія Бостан, Дарія Кулєш, Анастасія Ганзюк (с. Ніхорень, Ришканський район), Ольга Жигарану, Віра Берекеля, Магдалена Кваснюк (с. Паскауці, Ришканський район), Ілона Скутельник, Аніта Мальцев, Ангеліна Плешка, Євгенія Андрейцова, Марія Проданюк, Христина Романюк, Ксенія Леснік (с. Тецкань, Бриченський район), Єлізавета Калуцька, Евеліна Микитюк, Дарина Житарь, Христина Скрипник (с. Халахора де Сус, Бриченський район), Дар’я Максимчук, Катерина Ткач, Ксенія Шабан (с. Рекерія, Ришканський район) поділилися радістю відкриття сорочки-вишиванки та рушника як сокровенної пам’яті про надзвичайні події в житті батьків, бабусь і дідусів, прабабусь і прапрабабусь, усвідомленням цінності такої пам’яті, бажанням оберігати спадщину свого роду. В їхніх дослідженнях ожили сторінки минулого. Автори стали першовідкривачами деяких особливостей місцевих традицій, зафіксували ряд цікавих діалектних найменувань, як горбоціка/гарбуціка, тераўник, курітьовий чифацаконний колір…

Інну Данилейко, Олену Косован (с. Тецкань, Бриченський район), Евеліну Соколовську (с. Братушень, Єдинецький район), Олександру Флореско, Вікторію Онуфрей (с. Рекерія, Ришканський ) зацікавили пов’язані з вишивкою місцеві обряди, ритуали, звичаї, а Тетяну Зарубєжнову – вишивальниці рідного міста (м. Єдинці).

У статтях авторів повторюється слово «таємниця». Сьогодні процес вирощування конопель та льону на присадибних ділянках, ручної обробки, виготовлення і відбілювання тканини вже відійшов у минуле. Та його записали за спогадами односельчан Поліна Балківська (с. Малиновське, Ришканський район), Максим Воробйов (с. Братушень, Єдинецький район), Єлізавета Коновал, Ангеліна Плешка (с. Тецкань, Бриченський район) та інші.

Символіку барв та орнаменту вишивок висвітлили Дарина Вишнякова (м. Єдинці), Анастасія Казаненкова (м. Бельці), Єгор Велішко (м. Бельці), торкнулися цього аспекту й інші дослідники.

Марію Ільїну (с. Ніхорень, Ришканський район), Вікторію Цибуляк та Дарію Цибуляк (м. Єдинці) зацікавили сучасні вишивки та ставлення до них різних поколінь. Настя Казаненкова (м. Бельці) спробувала порівняти українську вишиванку і молдовську ію, Дар’я Гайтур (с. Братушень, Єдинецький район) – українські та молдовські рушники, Валерія Літовщук (м. Єдинці) порушила тему відображення рушника в українській та румунській літературі.

А Олександра Брініштер (с. Братушень, Єдинецький район) представила особливості місцевої вишиванки на тлі історії українців Єдинецького району, охопивши кілька століть.

Важливо відзначити зростання кількості польових спостережень, які мають справжню наукову цінність, і поміркованість використання поезій, легенд, прислів’їв та приказок, а також значне зменшення реферативних повідомлень на основі опублікованих матеріалів.

Юні дослідники виразно представили традиції своєї школи.

Доповіді представників Теоретичного ліцею с. Тецкань Бриченського району (наукові керівники Марія Романівна Кирилова та Надія Василівна Проданюк) виділяються емоційністю, ліризмом і глибокою любов’ю до рідного села.

Учні Теоретичного ліцею імені В. Сухомлинського м. Єдинці (наукові керівники Антоніна Львівна Давидова, Ганна Провівна Крижанівська) уміють зв’язати давні традиції з сучасністю, цікавляться українсько-молдовськими культурними зв’язками.

Школярі Теоретичного ліцею імені К. Поповича с. Ніхорень Ришканського району (наукові керівники Світлана Олександрівна Подлєсная, Олена Федорівна Куріч) уміють виразно описати і творчо продемонструвати знайдені матеріали.

Учні гімназії № 9 м. Бельці (наукові керівники Марина Сергіївна Довбенко, Тетяна Михайлівна Бедонька-Кугал) увиразнюють виступи цікавою інформацією внаслідок співпраці з музеями.

Виступи вихованців гімназії с. Братушень Єдинецького району (наукові керівники Наталія Сергіївна Гуря, Інна Іванівна Кодряну, Ольга Андріївна Брініштер, Ольга Борисівна Бейлешена) позначаються поглибленим історизмом, логікою викладу, строгим посиланням на використані джерела.

Гімназисти сіл Рекерія Ришканського району (наукові керівники Валентина Михайлівна Шабан, Тетяна Миколаївна Бабин), с. Паскауці Ришканського району (науковий керівник Наталія Валеріївна Вольська), с. Малиновське Ришканського району (наукові керівники Олена Іванівна Погореловська, Аліна Олександрівна Спину), с. Халахора де Сус Бриченського району (науковий керівник Маріанна Валеріївна Антонович) представили цікаві польові спостереження, які відновлюють і поповнюють сторінки літопису свого роду та рідного села.

При цьому кожна публікація збірки відзначається творчою індивідуальністю і відбиває особисту зацікавленість автора.

Збірка «Юний дослідник: збірник дослідницьких робіт молоді Республіки Молдова», видання ІІІ, розповсюджується у школи з викладанням української мови і літератури, бібліотеки республіки, що мають українські фонди, у громадські організації Республіки Молдова та України.

Щиро вітаємо авторів і читачів збірки, які є свідками та зберігачами сучасної історії й культури українців Республіки Молдова!