Очима молоді — 2020: Етап І — голосування online

Стоїть криниця у дворі, До неї стежечка крута. І так блищить на зорі Прозора і смачна вода.

І куди б не завели тебе круті дороги, ти повертайся додому, щоб напитись цілющої джерельної води з рідної криниці. Вона допоможе знайти вірний шлях, долаючи круті лабіринти життя.

Колись мати криницю біля своєї хати вважали за розкіш, тому люди, які жили у сусідстві об’єднувались і копали одну криницю на всіх. Такою є і криниця з нашої вулиці, якою ми користуємось і досі. До доброї криниці і стежка утоптана (народна мудрість)

Цілюще джерело є початком усього живого на Землі.

Роки йдуть, а традиції залишаються незмінними, як спадщина наших пращурів.

Воду ми починаємо цінувати не раніше, ніж висихає криниця!

Криниця – це не тільки джерело питної води, але й одне із найвідоміших та найдавніших символів, джерело добра, життя, родючості, здоров’я, святості та чистоти. Народні прикмети говорять, що хвороби і нещастя чекають на тих, хто засмічує джерело і цій людині ніколи не посміхнеться удача.

Вогонь душi пiдносить нашi крила, Милуе око вишня молода. Вже скiльки лiт, даруючи нам сили, Як дар Землi тече Жива Вода. Як хочеться її тепер напитись, Почути Батька рiдного слова. Прийти сюди и низько поклонитись, I хай тече-тече Жива Вода. Жива Вода у Батьковiй Криницi Через роки тече із Джерела. А я iду-iду її напитись, Вона устами Батька промовля. (Павло Доскоч)

І зараз пам’ятаю, граючись, Ми бігли до колодязя малі, Щоб свіжої водиці напитись, У моєму найкращому дворі.

Де встали в ряд струнки дерева, Гойдають зелень молоду, Там й досі батькова криниця Хлюпоче в рідному селі. (Павло Доскоч)

Криниця – як людина. Її душа прагне тепла, уваги, любові та піклування. Приносити користь людям – це єдиний спосіб бути щасливим.

Коли любиш, не хочеш пити іншої води, крім тієї, яку знаходиш в улюбленому джерелі.

» — Беріть! Черпайте – срібло та здоров’я! Моя вода — холодна і смачна!»(Марія Зубрій)

Гірка правда про нашу Батьківщину. З кожним роком все менше людей залишаються в селах, виїжджаючи за кордон…і все більше залишається ось таких осель та криниць, забутих Богом та людьми.

Жива вода дає життя Всьому живому в світі. Якщо живе жива вода, тоді земля у цвіті. Не треба вибухів війни, Живи жива водице, Для праці хай ростуть сини, І жито колоситься (Любов Забашта).

На подвір’ї батькова криниця, В ній холодна, прозора вода. Вона гарна, немов молодиця, На прохожих весь час погляда (П.Доскоч)

І тільки тоді вода в криниці цілющу силу має, коли вона живе для людей, коли життя дає усім – з любов’ю.

Беріть! черпайте – срібло і здоров»я! Моя вода – холодна і смачна! – Вона життя давала всім – з любов’ю! Тепер мовчить – забута і сумна… …Стоїть стара криниця, похилилась, Кругом – життя, та все якесь – чуже… Вона чекати дива вже втомилась, Але надія – у воді! Невже?! (Марія Зубрій)

Вода – джерело життя, її освящають у церкві, нею хрестять дітей, нею освячують дім. Вважається, що саме вона дала початок всьому живому на землі, тому криниця є не тільки джерелом, а і священним місцем.

А в криниці голуба вода Світиться глибинними вогнями, П’єш — і в серце сила молода На добро вливається піснями! Ту криницю батько ще копав, Дав синам і людям для відради. Змалку ти вустами припадав До її джерельної принади (Дмитро Луценко)

Край стежки, у полі В рясну косовицю Я викопав людям Глибоку криницю. Зове перехожих: — Спиніться в путі! Такої води не пили у житті. Прозора та чиста, Як небо, ясна, Ще й квітами, травами Пахне вона (Степан Жупанин).

Я ось думаю, людське серце схоже на глибокий колодязь. Ніхто не знає, що у нього на дні. Залишається лише уявляти, виходячи з форми того, що часом піднімається нагору.

Криниця – символ батьківщини; здоров’я, сили, багатства, родючості; святості і чистоти; краси, вірності; безсмертя народного духу; розлуки, туги; високої духовності.