Календарно-обрядові пісні зимового циклу в українців Молдови очима дослідників

В наші часи всі народні пісні зимового святочного циклу прийнято називати колядками. Але збережені найменування «щедрівки», «посівалки» та фрагменти обрядів наводять на думку, що в давнину існували різні жанри зимових календарно-обрядових пісень. Кожен жанр виконувався в певний день. Колядки – напередодні Різдва, на Святий вечір 6 січня. Різдвяні пісні – на Різдво 7 січня.

Одні з них загубились у пітьмі віків, інші змінились або злились з новими. Лишились найголовніші, найкращі. Люди співають старовинні колядки, хоч забули богиню Коляду, і складають нові. А різдвяні пісні тепер присвячують Христу і теж називають колядками. Найвідомішими в Молдові є «Нова радість стала» та «Ой радуйся, земле!».

Добрий вечір тобі,
пане господарю!
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застеляйте столи
Та все килимами,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
Та кладіть колачі,
З ярої пшениці,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
Бо прийдутьдо тебе,
Три празники в гості,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
А перший же празник,
Рождество Христове,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
А другий же празник,
Святого Василя,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
А третій і празник,
Святе Водохреща.
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

Записала А. Чебан у с. Слобозія-Ширеуць Бриченського р-ну. 2016 р.

У деяких різдвяних піснях лишились відголоски прадавнього святкування Різдва Всесвіту. Це образи природних стихій, що приходять у гості, та космічних сил. Вірогідно, пізніше їх замінили християнські образи.

Пане господарю, вставайте рано.

Рефрен:

Слава єсі, слава єсі,

Слава, єсть Господь на небесі.

Вставайте рано, двори вимітайте.

Рефрен

Двори вимітайте, столи вкладайте.

Рефрен

Бо придут рокові гості.

Рефрен

Рокові гости да три товариша.

Рефрен

Перший товариш – Сонце ясненьке.

Рефрен

Другий товариш – місяць світленький.

Рефрен

Третий товариш – Дощік дрібненький.

Рефрен

Перший товариш, чим са похвалиш?

Рефрен

Ой, як я зійду в неділю рано,

Рефрен

Та врадуються мною церкви-костьоли,

Рефрен

Церкви-костьоли, в церквах престоли.

Рефрен

Другий товариш,чим са похвалиш?

Рефрен

Ой, як я зійду темної ночки,

Рефрен

Та врадуютса волики в возі,

Рефрен

Волики в возі, гості в дорозі.

Рефрен:

Третий товариш, чим са похвалиш?

Рефрен

Ой, як я впаду три раза в маю,

Рефрен

Та врадуютса мною жито-пшеница,

Рефрен

Жито-пшеница, всяка пашница.

Записав Віктор Панько у Н. К. Продана, с. Дану Глоденського р-ну, 2009.

Під явором зеленим три престоли стояли,

Звезда ясна над вертепом светловоссіяла.

На першім престолі – Святе Рожество, ех, да!

Звезда ясна над вертепом светловоссіяла.

На другим престолі – Святеє Василя.

Звезда ясна над вертепом светловоссіяла.

На третім престолі – Іван-і-Хреститель.

Он і воду освятіл да і весь мір поміріл да.

Святе Рожество ох да воно звезду принесло.

Воно звезду принесло – да на многая лєта…

Святеє Василя – он усех посеял.

Звезда ясна над вертепом светловоссіяла.

Записав Віктор Панько у М.І. Агней, с. Стурзовка Глоденського р-ну, 2009.

13 січня, на Щедрий вечір,співались щедрівки з побажанням щедрого врожаю.

Щедрий вечір на святий вечір,

Там плужком в полю

Сам плужок оре.

За тим плужком

Сам Господь ходить.

Пречиста Діва їсти носила,

їсти носила, Бога просила:

«Заряди, Боже, яру пшеничку,

Яру пшеничку на паланичку».

Записала А. Чебан у с. Слобозія-Ширеуць Бриченського р-ну. 2016 р.

Щедрий вечір,

Добрий вечір

Добрим людям

На весь вечір.

А я знаю, що ви вдома,

Сиди, сиди, шубальова.

А у ті шубальові

Дринькатора,

А у ті дринькаторі

Сім червонців.

Цему й тому по калачові,

А дівчатам по молодцьові.

Добрий вечір!

Записала М. Андон-Спіней у с. Стурзовка Глоденського р-ну. 2006 р.

У Молдові в цей вечір зазвичай відбувається театралізоване дійство Маланка з піснями-маланками.

Новорічні пісні про Маланку посідають одне з найчільніших місць у фольклорній традиції українців північних районів Молдови. Ці пісні розповсюджені у всіх селах, тобто покривають суцільно всю карту місцевості, зберігаються та досі побутують в широкому репертуарному розмаїтті.

Маланкові пісні дослідники традиційно розглядають як невід’ємну складову новорічного театралізованого обрядового комплексу Маланка. Його виконують у ніч на Старий Новий рік 14 січня ряджені гурти молоді, обходячи усі двори села. Образ Маланки – це алегорія весни, а у святі на її честь закладено символічне звільнення весни із зимового полону. Вірогідно, в народній свідомості Маланка замістила прадавню язичницьку богиню родючості Мокош – покровительку жіночої долі, праці, шлюбу.

Дослідники звернули увагу, що в зоні українсько-молдовського пограниччя українська Маланка та її молдавські версії є найбільш життєстійкими, позначені глибокою архаїкою та різночасовими наверстуваннями.

Обрядовий комплекс Маланка в північних районах Молдови передбачає низку заходів: 1) виготовленням масок, костюмів та вивченням ролей заздалегідь до Нового року; 2) підготовка учасників обрядодійства ввечері 13 січня: рядження, гримування, проба ролей; 3) маланкові обходи села з хором і музиками: а) звертання до господаря з проханням дозволити маланкувати – “дім звеселяти”; б) виконання пісні про Маланку та іншого обрядового тексту; в) обдарування та подяка; 4) організація данцю (балю) на другий день після Маланки, під час якого дівчат на порі “виводили в танець”; 5) купання Маланки на Йордан.

Від інших жанрових груп ці пісні відрізняються наявністю ключових образів Маланки і Василька та мотивів з їхньою участю.

В маланкових піснях, які записали О. Харчишин та Н. Пастух під час експедицій 2005-2009 рр. у Молдові, прослідковуються різні мотиви.

1. Маланка-подністрянка просить вітра висушити замочений фартух.
2. Випасаючи качурів (качура), заблукала Маланка зустрічає в полі Василька-орача.
3. Маланка сіє васильок, щоб виростити його та уквітчати себе до церкви.
4. Маланка – недбайлива господиня.
5. Маланка вкраджена.
6. Маланка у ворожки.
7. Маланка – не робоча.
8. Маланка просить Василя взяти її з собою на гостину.
9. Маланка заручена.
10. Застереження Василькові не гонити курей.
11. Маланка з парубками.
12. Прохання пустити Маланку до хати (пошану дати).
13. Танець для Маланки тощо.

Дуже поширені на півночі Молдови пісні з мотивом Маланка-пряха. Саме цей мотив дослідники вважають найдревнішим, пов’язаним з культом Мокоші. Мокоша за прадавніми віруваннями, навчила жінок прясти і ткати. Сама богиня пряде нитки людського буття.

Згадки в піснях про нічку-петрівочку дозволяють припустити, що в давнину обряд Маланка виконувався влітку. З часом маланкові пісні оформились на зразок колядок і поповнили новорічні святкування.

Дуже древнім, архаїчним, науковці вважають і мотив випасання качура. Качур чи качка у дохристиянській міфології уособлювали космічні сили.

У записі у с. Баронча Дрокіївського району Молдови знаходимо маловідомі, заглиблені, очевидно, в первісну космогонію, пісенні рядки, що теж схиляють до такого трактування:

Світи місяць ще й зоря ясна,

Наша Маланка качура пасла.

Пасла вна, пасла, загубила,

Спіткала нічку, заблудила.

Пока вона їго найшла,

Світова зірниченька зійшла…

Другим центральним персонажем у маланкових піснях із зачином “Ой чиньчику Васильчику” (вар. “Васильчику-чебричику” та ін.) виступає Васильчик (Василько). У переважній більшості варіантів пісень про Маланку і Василька із Молдови маємо розгорнуту композицію з наверствуваннями відголосків різних смислів: космогонічного, аграрно-магічного, шлюбно-магічного, християнського, новорічно-побажального.

В народних піснях українців Молдови маємо змогу бачити дивовижну стійкість збереження обряду та маланкових пісень, їх сучасне активне побутування в контексті місцевих новорічних карнавалів.

Мала ночка-петрівочка,

Й ни виспалася Маланочка.

Й ни виспалася, ни мала коли,

Бо прала кудра, кудра шовкові.

Кудрі прала, шовки пряла

Та й до батичка й відсилала:

– Чи твої кудрі, чи твої шовки,

Чи твоя дочка й Маланочка?

– Ни мої кудрі, ни мої шовкі,

Ни моя дочка й Маланочка.

Мала ночка й петрівочка,

Ни виспалася й Маланочка.

Ни виспалася, не мала й коли,

Бо прала кудра, кудра шовкові.

Кудрі пряла, шовки ткала

Та й до матінки й відсилала:

– Чи твої кудрі, чи твої шовки,

Чи твоя дочка й Маланочка?

– Ни мої кудрі, не мої шовки,

Ни моя дочка й Маланочка.

Мала ночка й петрівочка,

Й ни виспалася й Маланочка.

Ни виспалася, не мала й коли,

Бо прала кудра, кудра шовкові.

Кудрі прала, шовки ткала

Та й до милого відсилала:

– Чи твої кудрі, чи твої шовкі,

Чи твоя мила Маланочка?

– Ой мої кудрі, ой мої шовки,

Ой моя мила й Маланочка.

Добрий вечір!

Записали О. Харчишин, Н. Пастух 11.08.2006 р. у с. Каларашівка Окницького р-ну  від Мачинської Катерини (1943 р.н.).

Ой учера йа звичера

Пасла Маланка два качури.

Пасла, пасла, та й загубила,

Як шукала – та й заблудила.

Заблудила та й в чистім полю,

Там, де Васильчик вори по полю.

Ой вори, ворита й плуг заноси,

Їму Маланка їсти приноси.

Васильчик воре – жито сіє,

За ним то жито зилиніє.

Васильчику йа чирчику,

Посію (ж) тибе в городчику.

Буду ж тибе шанувати –

Три рази на день йа вливати.

Рано росою, йа вдень водою,

Йа під вечір дрібнов сльозою.

В ниділю рано проривати,

За русу косу затикати.

За русу косу затикати,

Та й до церквички виряджати.

Барвінок рвала, кидала в воду –

Поздоровляю вас з Новим годом!

Добрий вечір!

Записала Н. Пастух 3.08.2006 р. у с. Суворівка Флорештського р-ну  від Сімак Віри (1921 р.н.), Деревенко Тетяни (1958 р.н.).

Щендрий вечір, ґосподаречку,

Прийміт нашу й Маланочку.

Нехай вона погуляє,

Як тючка-рибка по Дунаю.

Як тючка-рибка с утілцами –

Наша й Маланка з молодцами.

Наша Маланка-подністрянка

Дністрьом плила, воду пила.

Дністрьом плила, воду пила,

На камінню ноги мила.

На камінню ноги мила,

Тонкий фартух замочила.

Повій, вітре, по долиночці,

Висуши фартух на Маланочці.

Повій, вітре, йа з болота,

Висуши фартух краще золота.

Повій, вітре, по долиночці,

Висуши фартух на Маланочці.

Наша Маланка качура пасла,

Пока вечерна зоря не згасла.

Пока вона їго напасла,

Сім пар чубіт та й рознесла.

Пока вона йго напоїла,

Сім пар чубіт зогноїла.

Пока вона їго загнала,

Сім пар чубіт розтаскала.

В петрівочку нічка маленька –

Ни виспаласи наша й Маланка.

Наша Маланка шовки пряла,

Шовки пряла, кідрі ткала.

Шовки пряла, кідрі ткала,

До свого батька відсилала:

– Чи ваші шовки, чи ваші кідрі,

Чи ваша дочка й Маланочка?

– Ні наші шовки, ні наші кідрі,

Ни наша дочка Маланочка.

Ой ше вчера йа звичера

Наша Маланка вже вкраджена.

Вели ж її пісочками,

А ми за нею слідочками.

Та й ні слідочок, ні дорожечки –

Підем ми, браття, до ворожечки.

А ворожка си розболіла,

Шоби нам правду ни впувіла.

Ой чирчику-васильчику,

Посію ж тибе в городчику.

Буду я ж тибе шанувати –

Три рази на день поливати.

Три рази на день поливати,

В ниділю рано промикати.

В ниділю рано промикати,

Дівкам, парубкам дарувати.

Дівкам, парубкам дарувати,

За русу косу затикати.

А руса коса си погинає –

Наша й Маланка вже си минає.

Записали Н. Пастух, О. Харчишин 6.08.2006 р. у с. Голяни Єдинецького р-ну

від Аріванського Миколи (1924 р.н.), Томчак Марії (1930 р.н.), Скутар Марії (1928 р.н.).

Маланочка — Петрівочка!

Не виспалася наша Маланка 2 р.

Шовки пряла, кедри ткала,

До свого дядика відсилала 2 р.

Чи твої шовки чи твої кедри?

Чи твоя дочка Маланочка? 2р.

Не мої шовки, не мої кедри,

Не моя дочка Маланочка 2 р.

Шовки пряла . кедри ткала,

До свого братчика відсилала 2 р.

Чи твої шовки. Чи твої кедри?

Чи твоя сестра Маланочка? 2 р.

Шовки пряла, кедри ткала,

До свої сестри відсилала 2 р.

Чи твої шовки. Чи твої кедри?

Чи твоя сестра Маланочка? 2 р.

Не мої шовки , не мої кедри,

Не моя сестра Маланочка  2р.

Шовки пряла, кедри ткала,

До свого милого відсилала 2 р.

Чи твої шовки. Чи твої кедри?

Чи твоя мила Маланочка? 2р.

Не мої шовки , не мої кедри,

Не моя мила Маланочка  2р.

Шовки пряла, кедри ткала,

До свої мамки відсилала 2р.

Чи твої шовки. Чи твої кедри?

Чи твоя дочка Маланочка? 2р.

Ой! мої шовки! Ой мої кедри!

Ой моя дочка Маланочка! 2р.

З вашої стріхі падут горіхи,

Дайте Маланці трохі горівки! 2 р\

На ваших дверях чотири дошки,

Пустіть Маланку до хати трошки 2р.

Пустіть до хати,будем плясати,

Пустіть до груби-загріти зуби,

Пустіть до печі-загріте плечи.

Наша Маланка лесеця, лесеця

До Вас до хати просеться, просеться 2р

Гай, давай, давай,шо маєш дате,

Не маєш дате, виганяй з хати,

Хоть коцюбою,хоть лопатою.

Хоть той дівкою кострюбатою,

Ці, що є в хаті – всі кострубаті,

Леш одна дівчина,

За неї згадка 2 р.

Записала А. Чебан у с. Слобозія-Ширеуць Бриченського р-ну. 2016 р.

Наша й Маланка – поністрянка,

Ністром плила й водкупи(ла).

(Кожна строфа повторюється двічі)

 

На каміню ноги мила,

Тонкий фартушок замочи(ла)

 

Повій, вітре, йа з ліщини,

Висуши фартух на діУчи(ні).

 

Повій, вітре,сяк-так,

Висуши фартух, як мак-мак.

 

Повій, вітре, дорогою

За нашой Маланкою молодо(ю).

 

ПоплиУ качур далі з водою,

Унего затичка за голово(ю).

 

Унего затичка затичена,

Бо наша Маланка заруче(на).

 

Заручили на півтора року,

Щоб не знали вороги збо(ку).

 

Бо як узнали, не щиро питали,

Щоби Маланка щастя не мала.

 

Наша й Маланочка – вона й петрівочка,

У неї шоУковая сороч(ка)

 

Посіяла я васильок,

Васильок йа в городчику,

Три раза я на день полива(ла).

 

Їго кохала-поливала,

Як я їго та й зривала,

За коси заклада(ла)

 

З-за коси брала,за (w) образ клала,

Щоби навік я щастя ма(ла).

Записав В. Панько у Явдокії Панько, с. Дану Глоденського р-ну, 1978.

14 січня зранку (у давнину – в березні) діти обходили хати з ритуальним посіванням на майбутній урожай і співали посівалки.

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю!

Щоб родило на землі,

Щоби хліб був на столі,

Щоб водилися пернаті

І без чуба і чубаті,

Щоб не знали ви біди.

Нехай прийдуть гаразди.

Щоб капуста головата,

А петрушка корінчата,

Часник, як бик,

Цибуля, як зозуля,

Пшениця, як рукавиця.

Щоб у кожні кутині

Було по дитині.

Віншую вас Новим роком,

Довгим віком,

Щоб ви дочекали відтепер за рік

До ста літ!

Записала М. Андон-Спіней у с. Стурзовка Глоденського р-ну. 2006 р.

Цикл новорічних свят, по-народному Святки, завершується в ніч з 19 на 20 січня Водохрещами. У дохристиянські часи вшанування води нагадувало, що створення нашого Всесвіту завершено, встановлено вічні закони буття. Молоде Сонце й Місяць почали новий рік у нескінченному Сварожому колі. Зорі відбились у земних водах і передали їм свою цілющу силу. Люди відчули нерозривний зв’язок з небом і землею.

Християнство принесло Водохрещам назву Йордан і обряд церковного освячення води: криниць, річок, озер тощо з йорданськими піснями. Віра в цілющу силу хрещенської/йорданської води дійшла з прадавніх часів. І тепер жінки набирають освяченої води, а чоловіки купаються в ополонках. В пісні «Ой на воді, на Йордані» є відголоски магічних дій. Дівчина вмивається водою, щоб було білим личко, і кличе до магічної води родичів.

Ой на воді, на Йордані,

Ой на воді, на Йордані,

Там дівчина біл білила,

Там дівчина біл біли(ла).

 

Й біл білила, личко мила,

Й біл білила, личко мила,

Та й до неньки говорила,

Та й до неньки говори (ла):

 

Ідіт, ненько, біл набрати,

Ідіт, ненько, біл набрати,

Бо не можу раду дати,

Бо не можу раду да (ти).

 

Ой на воді, на Йордані,

Ой на воді, на Йордані,

Там дівчина біл білила,

Там дівчина біл біли(ла).

 

Біл білила, личко мила,

Біл білила, личко мила,

Та й до мамки говорила,

Та й до мамки говори (ла):

 

Ідіт, мамко, біл набрати,

Ідіт, мамко, біл набрати,

Бо не можу раду дати,

Бо не можу раду да (ти).

 

Ой на воді, на Йордані,

Ой на воді, на Йордані,

Там дівчина біл білила,

Там дівчина біл біли(ла).

 

Біл білила, личко мила,

Біл білила, личко мила,

Та й до брата говорила,

Та й до брата говори (ла):

 

Ідіт, братку, біл набрати,

Ідіт, братку, біл набрати,

Бо не можу раду дати,

Бо не можу раду да (ти).

 

Ой на воді, на Йордані,

Ой на воді, на Йордані,

Там дівчина біл білила,

Там дівчина біл біли(ла).

 

Біл білила, личко мила,

Біл білила, личко мила,

Та й до сьостри говорила,

Та й до сьостри говори (ла):

 

Ідіт, сьостро, біл набрати,

Ідіт, сьостро, біл набрати,

Бо не можу раду дати,

Бо не можу раду да (ти).

 

Й на долині кирниченька,

Й на долині криниченька,

Й коло неї травиченька,

Й коло неї травиче (нька)…

 

Травиченька й зелененька,

Травиченька й зелененька,

Та хозяйка молоденька,

Там хозяйка молоде (нька).

ЗаписавВ. Панько у с. Петруня Глоденського р-ну від Голбан Ніни (1935р.н.), Майкан Катерини (1941 р.н.).

З часом нові календарі внесли в старовинні ритуали плутанину. В багатьох селах стали щедрувати і водити Маланку напередодні Нового року 31 грудня, а посівати 1 січня. Тексти зимових обрядових пісень теж змішались.

І все-таки можна прослідкувати закономірність зміни жанрів. У колядках ми очікуємо щастя. В різдвяних піснях радіємо, що вже настало Рідзво. У щедрівках згадуємо Щедрий вечір або Маланку. У посівалках є ритуальна фраза «сію-вію, посіваю, з новим роком вас вітаю»…

 

Джерела.

1. Панько В. Д. Песенный фольклор украинцев Севера Республики Молдова: Календарная и обрядовая поэзия / В. Д. Панько. – Кишинев, 2009.
2. Панько В. Д. В земле наши корни. История, традиции и фольклор сел. Дану, Каменкуца и Николаевка Глодянского района/ В. Д. Панько. – Кишинев, 1997.
3. Панько В. Д. Satul Petrunea la cîntec și la joc / В. Д. Панько. – Кишинев, 1995.
4. Харчишин О., Пастух Н. «Мала ночка-петрівочка і не виспалася Маланочка» (Новорічні маланкові пісні в українців Молдови). – Рідне слово. – 2014. – №1. – с. 10-15.