Читаємо разом: поезії про зиму (До курикулуму з української мови та літератури – 2019)

Леся Українка

МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМАЛеся Українка, збірка В дитячому крузі. Вірш Мамо, іде вже зима

“Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?” —
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна,— одказує мати,—
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати,—
Ще зосталась пташина маленька
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».
«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі,—
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач — розспівалися як!»
«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».
«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»
«Спів пташині потіха одна,—
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».

Володимир Сосюра

ЗИМА

Сном блакитним заснули поля,
і долини, і гори, й діброви.
Одягла білу шубу земля,
білу шубу зимову.

Одлетіли давно журавлі
У південні країни з журбою,
і заснуло зерно у землі,
щоб проснутись весною,

коли очі закриють поля,
затремтять і тополі, і клени,
й скине білую шубу земля
і одягне зелену.

 

Євген Осередчук

               ***                                                                                                                                     ***

Холодний і пухнатий                                                                                                 Впав перший сніг –

На землю тихо ліг                                                                                                       Такий біленький, ніжний. 

Іскринками намиста                                                                                                   І вже втоптали сотні ніг

Новорічний сніг.                                                                                                          Його пушинки білосніжні.

А красиво як кругом!                                                                                                   Летять сніжинки у вікні,

Все незвично біле.                                                                                                        Холодні та байдужі…

Весь світанок над селом                                                                                              Дивлюсь –

Крутить в заметілі.                                                                                                        І чудиться мені:

Сніг летить лапатий                                                                                                      То моя доля кружить.

Без кінця і краю,

Ховаючи сади і хати,

Згадки навіває.

 

Олександр Олесь

ЯЛИНКА

Раз я взувся в чобітки,

Одягнувся в кожушину,

Сам запрігся в саночки

І поїхав по ялину.

Ледве я зрубати встиг,

Ледве став ялинку брати,

Як на мене зайчик – плиг!

Став ялинку однімати.

Я сюди, а він туди,

«Не віддам, – кричить, – нізащо!

Ти ялинку посади,

А тоді рубай, ледащо!

Не віддам і не проси!

І цяцьками можна гратись,

Порубаєте ліси,

Ніде буде і сховатись».

А у лісі скрізь вовки,

І ведмеді, і лисиці,

І ворони, і граки,

І розбійниці-синиці.

Страшно стало. «Ой пусти!

Не держи мене за поли,

Любий зайчику, прости…

Я не буду більш ніколи».

Низько, низько я вклонивсь

І ще нижче скинув шапку…

Зайчик весело всміхнувсь

І подав сіреньку лапку.

Максим Рильський

ПІСНЯ ПРО ЯЛИНКУ

Сніг та сніг навколо ліг,

Грає сріблом білий сніг.

А ялинка молода

Наче влітку вигляда.

Ой зелена та весела!

Веселить міста і села.

Ми прикрасимо ялинку,

Заспіваєм пісню дзвінко.

Ой ялинко-деревце!

Ось тобі і це, і це,

Щоб ти гарною була,

Наче квітка розцвіла.

 

 

Надія Хмара

НОВИЙ РІК

Білий сніг… переді мною

Величава у вікні

Пишно прибрана ялинка,

І горять її вогні.

Білий сніг, мов біла мрія,

Білий сніг, мов білий сон,

Повний суму, все ж чарівний,

Захопив у свій полон.

І здається, ти зі мною,

Це для нас обох ясні,

Крізь кришталі білих квітів

Миготять оці вогні.

І під дзвін легенько, стиха,

Сон злетівз моїх повік,

І мені назустріч лине

Многокрилий Новий рік!